Заповідник “Гетьманська столиця”

Чи знайдеться в Україні місто з подібною долею, як доля Батурина. Велична і трагічна історія славної козацької столиці, яка була резиденцією чотирьох українських гетьманів: 1669 - 1672 р.р – Дем’яна Многогрішного;1672 - 1687 рр – Івана Самійловича;1687 – 1708 рр. – Івана Мазепи;1750 – 1764 рр. – Кирила Розумовського. Імперська влада надовго “забула” про Батурин, не помічаючи його великої історії, яка тісно зв’язана із “проклятим” Іваном Мазепою. Великими зусиллями місцевих активістів “крига скресла” і в 1975 р. в селищі відкрили краєзнавчий музей у Будинку Генерального Суду, пам’ятці архітектури кінця ХVІІ ст. Проголошення незалежності нашої держави в 1991 році дало можливість офіційно переглянути роль Батурина в історії України. З метою збереження пам’ятних місць, зв’язаних з історією українського козацтва та гетьманства, Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 1993 року № 445, комплекс пам’яток Батурина було оголошено державним історико-культурологічним заповідником “Гетьманська столиця”, що стало першим кроком у встановленні історичної справедливості щодо Батурина. До його складу увійшли 39 об’єктів – унікальних по значенню пам’яток історії, архітектури, археології, природи. Охоронні зони заповідника 57 га. На превеликий жаль, упродовж століть пам’ятки меморіальної культури доби Гетьманщини на батуринських теренах цілеспрямовано знищувалися. До сьогодні збереглися, мабуть, тисячна доля – і тим більша їх цінність. До складу заповідника входить ряд об’єктів, пов’язаних з гетьманом Іваном Мазепою, котрий близько тридцяти років жив у Батурині, двадцять один із них – як гетьман України. За триста років спланованого та систематичного знищення всього, що пов’язане з іменем Івана Мазепи, залишилися лише археологічні пам’ятки. Руйнація почалася зразу ж у листопаді 1708 року - комплекс гетьманської резиденції був знищений російськими військами. У переліку об’єктів заповідника – палац гетьмана України Кирила Розумовського, збудований за проектом видатного англійського архітектора Чарльза Камерона, який є справжньою перлиною архітектури, єдиним творінням автора на території України; Воскресенська церква – усипальниця останнього гетьмана України Кирила Розумовського; Батуринський Миколо-Крупицький монастир, заснований ще в домонгольський період на місці явлення ікони Святого Миколая, який набуває особистого значення з оголошенням Батурина гетьманською резиденцією і з яким тісно пов’язано життя і діяльність таких визначних діячів доби Гетьманщини, як Феодосій Гугуревич, Гедеон Одорський, Дмитро Туптало, Іван Мігура, Іван Домонтович, Володимир Сокальський. Серед архітектурних пам’ятників – Будинок Генерального Суду Лівобережної України, який на початку ХVІІІ ст. Іван Мазепа передав у приватну власність генерального судді Василя Кочубея. До наших днів збереглася лише частина будівлі та підвали. Територія заповідника включає і парк Кочубея – старовинний ландшафтний парк, закладений на початку ХVІІІ ст. на базі природної діброви. Вікові дуби, що збереглися на його території були свідками багатьох історичних подій. З 1997 року заповідник “Гетьманська столиця” щорічно організовує Батуринські читання, в рамках яких проводились такі заходи: - міжнародна україно-румунська археологічна конференція (липень, 1997 р.) - науково-практична конференція, присвячена 270- річниці з дня народження К.Розумовського (травень, 1998 р.) - наукова конференція з нагоди 290-річниці з народження гетьмана І.Мазепи (жовтень,1999 р.) - міжнародна конференція присвячена 225-річниці з дня народження видатного українського пасічника П.Прокоповича. Проводились разом з інститутом бджільництва ім. П.Прокоповича (серпень, 2000 р.) - міжнародна науково-практична конференція “Кирило Розумовський - останній гетьман України”, із нагоди 275-річниці з дня народження та 200-річниці смерті К.Г.Розумовського (травень, 2003 р.) В ході конференції у парку Кочубея було відкрито пам’ятний знак на честь кохання І.Мазепи та Мотрі Кочубей. Фондова колекція заповідника складає 15 тисяч музейних предметів, кожна з яких має свою історичну та краєзнавчу цінність. Унікальною є археологічна збірка, збірка творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, нумізматична колекція, колекція стародруків, ікон. Серед найбільш цінних експонатів, які входять до фондової колекції – це частина надгробного пам’ятника гетьману К.Розумовському, скульптор І.Мартос (поч. ХІХ ст.); іконка на мідній пластині з образом Божої Матері з Немовлям, робота майстрів Києво-Печерської Лаври ХVІІ ст. ( знайдена в ході археологічних розкопок); ікона Ісус Христос у козацькому вбранні, кін. ХVІІ ст.; срібний талер карбований у Базелі 1622 р., частина гармат ХVІІ-ХVІІІ та багато інших. Визначні пам'ятки України