Музей «Бойківщина» у Самборі

Відродження Незалежної Української держави стало водночас і відновленням музею “Бойківщина” у Самборі, який був організований членами одноіменного Товариства, яке виникло у Самборі наприкінці 20-их років. На прохання культурно-просвітницького Товариства імені В.Кобільника у грудні 1990 р. виконкомом Самбірської міської Ради виділено приміщення під відновлений історико-етнографічний музей “Бойківщина” в колишньому будинку парафіяльної школи, збудованої мешканцями міста у 1679 році на старожитних фундаментах ХVІ ст. Музей відновив свою діяльність у 1991 році як філія Національного музею у Львові. Через 10 років він переходить на місцеве фінансування, тобто під керівництво Самбірського відділу культури. Організаційні трансформації завершилися 2001 року, коли на виконання рішення обласної ради від 19 жовтня музей “Бойківщина” переходить у підпорядкування управління культури облдержадміністрації, як самостійний музей із власним балансом. Сьогодні музей здійснює такі види діяльності: організаційну та науково-дослідну, наукове комплектування фондів, науково-фондову роботу, науково-експозиційну, масову науково-освітню та господарську діяльність. Науково-дослідна робота музею розпочинається у 1995 році науково-теологічною конференцією, яка приурочена Ісповіднику Віри Патріарху Йосипу Сліпому, і відтворена у книзі “Лежить на серці доля України” . У тому ж році археологічною експедицією Інституту народознавства НАН України, в рамках програми академічної теми “Атлас археологічних культур Верхнього Подністров’я” були проведені пошукові рятівні роботи на території будинку володінь музею “Бойківщина” та костелу Івана Хрестителя. Завдання робіт полягало у з’ясуванні факту наявності матеріальних відкладень давніх епох на даній території найбільш давньої центральної частини м.Самбора. Всього площа досліджень становила 50 кв.м. Таким чином, вперше проведені археологічні дослідження в м.Самборі, у його найдавнішій частині дають підставу зробити попередній висновок,що сучасна територія землеволодінь музею “Бойківщина” і костелу Івана Хрестителя була щонайпізніше заселена місцевим східнослов’янським населенням у другій половині XII ст., на що вказують матеріали. Згодом у 1995 році музей проводить Міжнародний історико-народознавчий семінар “Населення Бойківщини у контексті загальнокарпатського етнокультурного розвитку”, присвячений 100-ій річниці від дня народження Володимира Кобільника. Того ж самого року відбулася історико-народознавча конференція “Минуле і сучасне Бойківщини” з нагоди 140-річчя від дня народження Михайла Зубрицького — греко-католицького священика, із Старосамбірщині, дійсного члена НТШ, відомого дослідника Історії та етнографії Галичини XIX ст. У 1997 році музей проводить наукову конференцію “Людина, яка була театром”, присвячена 110-ій річниці від дня народження видатного українського актора Леся Курбаса, — уродженця міста Самбора. Починаючи від 1992 року музей “Бойківщина” бере участь у Всесвітніх бойківських фестинах “З чистих джерел”, які проводились у центрі Бойківського краю міста Турки. На форумі музей представив виставку довоєнних видань “Літописи Бойківщини” 1931-1939 років та видання тих же літописів, які продовжила видавати Головна Управа Товариства “Бойківщина” у Філадельфії. Другі бойківські фестини проходять у 1997 році. В програму святкування входила і конференція, присвячена 70-літтю утворення Товариства “Бойківщина”. Підготовлена доповідь “Науково-видавнича діяльність Товариства “Бойківщина” у Самборі (1928-1939). У програму введено також парад народної ноші, який представлений автентичним бойківським одягом із фонду музею. Починаючи від 1997 року музей налагоджує наукові зв’язки із Сяноцьким музеєм народного будівництва та укладена угода взаємної співпраці двох музеїв. У м.Сяноку в 1998 році відбулась Міжнародна конференція з питань організації музеїв під відкритим небом “Охорона традиційного будівництва, досягнення, проблеми і можливості співпраці в польських, словацьких і українських Карпат”. У 1998 році підписана угода про проведення археологічних робіт на території Самбірського, Старосамбірського та Дрогобицького районів: виявлено 53 кургани та поселення від доби мезоліту до давньоруського часу включно. Знахідки українсько-польської експедиції у даній місцевості та наукові дослідження палеонтологів передані музеєві “Бойківщини”. У 1999 році музей “Бойківщина” продовжує співпрацювати з українсько-польською експедицією.В процесі археологічного дослідження виявлено стародавні могили культури шнурової кераміки III тис. до Христа поблизу с. Биків на Дрогобиччині. У могилі простежено оригінальну поховальну камеру прямокутної форми, що мала дерев’яну оббудову. У насипі кургану та у зонах поза ними виявлено матеріали культури летчастого посуду, що хронологічно передувала появі могили та горщики межановіцької і комарівської культури, що є хронологічно більш пізнішими розвідковими роботами. У 2000 році музей спільно із Львівською Академією мистецтв проводить 1-ий тур фестивалю майстер-класу “Малеча творить писанку”, який розпочато у Львівській школі народних мистецтв (Сихівський район). Для участі у конкурсі учасники подавали домашні роботи з писанкарства, батіку, плетення ґерданів, фітодизайну, малювання. У цьому ж році відбулась масштабна виставка в Українському домі (м.Київ) за підсумками 1-го туру фестивалю “Малеча творить писанку” та конференція круглого столу “Значення етнології в процесі формування сучасної людини”. Згодом у 2003 році проходить ІІ-й тур фестивалю майстер-класу “Малеча творить писанку” під егідою історико-етнографічного музею “Бойківщина” у м.Самборі. 2002 рік – науково-практична конференція “Іван Филипчак”. За цей період надруковано більше десяти наукових творів, монографій, збірників, каталогів, проведено майже 70 виставок та презентацій . З кожним роком фонди музею поповнюються – за рахунок копіткої роботи працівників музею, а також жертовністю жителів Самбора і самбірської діаспори. На сьогодні фонди музею нараховують понад 17000 експонатів та більше 8000 бібліотечного фонду. У музеї функціонують постійно діючі експозиції: “Господарсько-матеріальна культура бойків та бойківська ноша”, кімната”Родина Козакевичів” ( меблі кін.ХІХ ст. та експозиція національно-визвольних змагань”Боротьба за українську державність на Самборщині та Бойківщині”. Визначні пам'ятки України