|
Музейництво Рівненщини бере початок із започаткування 1896 року у містечку Городку (3 км від міста) бароном Ф. Штейнгелем, першого етнографічного музею на Волині.
В 1906 році музей було створено у Рівному, на це вказує інформація, котра була вміщена в «Ілюстрованому путівнику по Волині» М. Орловича (Луцьк, 1929). Його фундатором був пофесор римського права В. Океницький. Подібно до городоцького, він мав чотири відділи: археологічний, етнографічний, нумізматичний та природничий, пізніше створено відділ старовинних книг, гравюр, рукописів. Про музей писала в 1910 році житомирська газета «Жызнь Волыни». Повідомлялося, що музей при сільськогосподарському товаристві помітно розширився новими експонатами: колекціями монет, медалей, ікон, хрестиків, іншими предметами, що мали наукову цінність. Ця ж газета дуже повно інформує про шляхи поповнення новими експонатами. Так, Т. Чайковський передав музею знайдений ним горщик з шелягами (XVII ст.), селянин (прізвище не вказано) передав до музею кам’яний молоток. В своїй статті автор звертається до громадськости із закликом підтримувати його всілякими шляхами, приносити нові експонати(звертає увагу на те, що князі Любомирські і інші магнати нічого для музею не роблять), рекламувати його, залучати відвідувачів. Ця ж сама сама замітка була передрукована «Известиями императорской археологической комиссии». У часі першої світової війни музейні колекції були майже повністю втрачені, сам 78-річний В. З. Океаницький загинув у 1918 році.
На початку 20-х років, із приходом польської влади музею в Рівному не було. Проте вже в середині 20-х років силами місцевих інтузіястів та інтелігенції в місті був зорганізований і успішно діяв природничий музей. В той час подібні музеї в Польщі були ще у Варшаві, Кракові та Львові. У 1936 році у Рівному почав працювати господарський музей Волині. Ініціатором його створення була промислово-торгова палата у Любліні. Така ідея була підтримана міською владою та деякими промисловими підприємствами Рівного. В його експозиції були представлені й нечисленні віднайдені експонати попередніх рівненських музеїв.
Початком існування нинішнього краєзнавчого музею Рівненщини можна вважати1940 рік. В лютому того року на базі існуючого в місті було організовано історико-краєзнавчий музей. Згідно з постановою КП(б)У новостворений заклад мав збирати, експонувати і вивчати матеріяли про природу Полісся і Рівненщини, її багатовікову історію. Перший директор новоствореного музею П.Слабоспицький основну увагу наукових співробітників В. Кубинського, Ю. Шумовського, Й. Панека зосередив на експедиційній роботі завдяки чому поповнювалась музейна колекція. Під час природничої експедиції 1940 року Й. Панек разом з організатором фітотерапевтичної школи Волині М. Носалем вперше виявив на теренах краю рослину «тризубець морський». У цей період до музею надходило чимало унікальних експонатів, один з яких - зуби мастодонта . Цікаві експонати містив мистецький відділ музею, посеред яких твори Я. Матейка та Ю. Коссака. Музей активно провадив виставкову роботу. Остання передвоєнна експедиція рівненського історико-краєзнавчого проходила улітку 1941. Археолог Ю. Шумовський досліджував у Острожці Млинівського району курган V-VI ст. Після окупації Рівного німецькою армією музей на деякий час припиняє свою роботу. Його приміщення зайняла військова частина. Музей переміщено до невеликого будинку по вул. Короленка (тепер район майдану Незалежності). Робота музею в цей час є мало дослідженою, окремі уривкові дані є в часописі «Волинь». Ця тема ще чекає свого прискіпливого дослідника. Самі ж колекції були вивезені в невідомому напрямку та їхня доля по сьогодні є невідомою.
Після війни музею було передано приміщення по вулиці Червоноармійській (тепер Петлюри) з експозиційною площею 175 кв. м. З довоєнних спеціалістів знову тут працював Й. Панек. У 1945 році кількість експонатів складала майже сім тисяч одиниць. У 1948 році було проведено 11 експедицій, під час яких досліджено стоянки первісної людини, місця битв козацьких військ, мінеральні джерела Рівненщини. Експедиції дали можливість поповнити музей новими експонатами, кількість яких у відповідний період складала 10785 одиниць зберігання.
Окрім того, до музейних фондів надходили експонати з інших музеїв України. Львівський історичний музей передав на постійне експонування експонати, серед яких найціннішим була «Острозька Біблія» (1581). Твори мистецтва подарували українські художники, зокрема киянин В. Масик.
У 60-ті роки основну увагу при комплектуванні фондової збірки музей приділяє експедиційній роботі, під час якої поповнилась етнографічна та нумізматична колекції. Найбільш плідними були пошуки у Червоноармійському (тепер Радивилівський) районі, де віднайдено посуд, предмети з дерева та народний одяг. У середині 60-х років до музею надійшли бойові прапори полків, які брали участь у визволенні Рівненщини від фашистських загарбників, бойові нагороди, тогочасна зброя, фото, газети, листівки та інші предмети воєнного часу.
В цей час відкриваються філії Рівненського краєзнавчого музею. Першою з них став Дубенський краєзнавчий музей. У 1966 році обласному музею передано комплекс споруд у Пляшевій – пам’ятник козакам, полеглим у Берестецькій битві (1651). Тут було створено філію – музей “Козацькі могили”. З 1970 року експедиція краєзнавчого музею провадила археологічні дослідження поля Берестецької битви, керівником якої беззмінно до 1995 року був доктор історичних наук Ігор Кирилович Свєшніков. Паралельно з розкопками на місці Берестецької битви працюють музейні археологічні експедиції, які досліджують місце розташування літописного Дорогобужа.
У 1993-95 роках археологічна експедиція під керівництвом львівського археолога С.Терського досліджувала літописну Пересопницю.
З метою виявлення та взяття на державний облік сакральних історичних та мистецьких цінностей, протягом 70-80-х років експедиціями музею під керівництвом доктора мистецтвознавства П. М. Жолтовським обстежено православні храми області. Природничі експедиції музей проводив спільно з Інститутом ботаніки АН України.
В 1975 році музею було передано приміщення колишньої гімназії, де свого часу навчався В. Короленко, а працювали М. Костомаров і П. Куліш.
Нова експозиція музею була відкрита в 1978 році . Авторами проекту художнього оформлення музею були художники В. Гвоздинський і Ф.Бобрик, оформлення здійснили Рів-ненські художньо–виробничі майстерні Художнього фонду України. Ця нова експозиція викликала інтерес не лише місцевих мешканців, але й почесних гостей. В 1979 році музей відвідав голова крайового виконавчого Комітету Товариства об’єднаних українців П. Кравчук.
У 70-80 роках РКМ значно розширив мережу своїх відділів . В м. Рівному були відкриті :музей Героя СРСР М. Кузнєцова, музей атеїзму і релігії( до 1989 розміщувався в соборі.
У с. Плюшева Радивилівського району почав працювати пантеон «Козацькі могили», а в с. Вілія Острозького району – музей письменника М. Островського. Краєзнавчі музеї також були відкриті у деяких містах – в Березно, Сарнах, Корці, Млинові, Костополі, Радивилові.
Значні зміни розпочались у музеї з початку 90-х років із здобуттям Україною незалежності. Фондова збірка поповнилась матеріалами з історії Української Повстанської Армії, про репресії, що їх зазнали жителі краю в часи тоталітарного режиму, документами, що розповідають про діяльність земляків-волинян, які проживають в діаспорі. Музей розпочав активну виставкову роботу, основою якої стали як власні фонди, так і співпраця з іншими музейними закладами, культурологічними установами, колекціонерами.
На сьогодні філії Рівненського краєзнавчого музею є окремими музейними закладами, а колишні Дубенський краєзнавчий музей та музей «Козацькі могили» набули статусу заповідників. Філією залишається Сарненський історико-етнографічний музей. Рівненський краєзнавчий музей є методичним центром області з питань музейного будівництва та організаційної роботи.
Окрасою мистецької збірки музею є роботи відомого італійського скульптора Томаша-Оскара Сосновського. Вони виконані з білого мармуру в стилі академічного неокласицизму, відзначаються високою технікою та довершеністю форм.
Із лютого 2005 року Рівненський обласний краєзнавчий музей очолює Булига О.С.
Музей розташований в будівлі колишньої гімназії, збудованій 1834-1839 рр. – пам’ятці історії та архітектури.
Знаходиться в центрі міста.
Визначні пам'ятки України
|