Музей Лесі Українки

У хатині в Звягелі ( сучасне місто Новоград-Волинський) над Случчю 25 лютого 1871 року народилася Лариса Косач – одна із найяскравіших зірок нашої поезії. Саме містечко оповите історією: згадують його і в Іпатіївських літописах, і Шевченко у повісті “Варнак”. А для історії - батьківщина Лесі Українки. У Звягелі її життя було ще не затьмарене: вона там була здорова, хоч і тендітна, там мала хорошу природу навкруги, - вона ж її так любила все життя! Там мала хороше товариство і з старших, і з дітей, мала хорошу до душі розвагу й науку в книжках, у оповіданнях старших, у жаборицьких піснях та веснянках, туди приїздив її “кумір” - дядько Михайло, там вона любувалася своїм божеством - матір’ю: коли мама складала свої перші книжечки (що їх Леся з Мішею знали до слова напам’ять), вимальовувала свої узори, зібрані в поїздках з батьком по волостях, то була, на Лесин закоханий погляд, найкраща, найрозумніша, найталановитіша в світі жінка. Влітку 1879 року сім’я Косачів виїхала із Звягеля. Міша з Лесею дуже сумували та журилися за своїм дитячим звягельським товариством, і на все життя заховали згадку про звягельський період свого життя як про найкращий. У 1963 році з нагоди 50-річчя зо дня смерті Лесі Українки в будинку дитинства відкрито музей-бібліотеку. У лютому 1971 року на 100-річчя з дня народження Лесі Українки у Новограді-Волинському відкрито літературно-меморіальний музей поетеси. Сьогодні музей - це літературно-меморіальний комплекс, який складається з двох будинків: меморіального та споруди, де розташована експозиція вшанування пам’яті письменниці. У п’яти кімнатах меморіального будинку експонуються документи, картини, фотознімки, меблі, багато особистих речей родини та її оточення, що відтворюють атмосферу життя Косачів у Новограді-Волинському. Перша кімната – вітальня Косачів, яка дає уявлення про стан краю в 19 столітті. Друга кімната – дитяча кімната маленької Лесі, де зберігаються її особисті речі: український національний костюм, пенал та інше… Третя кімната – кабінет Петра Косача, в якій він працював в якості голови з’їзду мирових посередників - по-сучасному – юристом. Тут же представлена експозиція літературно-етнографічної діяльності Ольги Косач (Олени Пчілки). Наступні кімнати – музейна збірка сімейних реліквій Косачів. В 1903 році була зроблена добудова до будиночка Косачів, яку зробив винокур Вейкер. Зараз в цій кімнаті експозиція, яка висвітлює життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Леся Українка прожила всього яскравих сорок два роки - життя повне мук і фізичних страждань. Довгі роки вона боролася з туберкульозом, забуваючи свій недуг у творчій праці, яка стала змістом всього її життя. 2003 рік став ювілейним – виповнилося 40 років з часу відкриття домівки-колиски Лесі Українки. За цей час зроблено багато наукової роботи, зібрано 2000 експонатів основного фонду. Визначні пам'ятки України