Музей Бальзака

Сірою стрічкою серед ланів в’ється дорога. Обрій народжує почуття, що ім’я цієї дороги - нескінченність... Ми тільки можемо припустити, яким неможливо довгим був цей шлях для Бальзака, що поспішав до своєї коханої, “Північної Зірки” - Евеліни Ганської, у Верхівню... В 1847-1850 роках, у палаці майбутньої дружини, жив і працював Оноре де Бальзак. Час був милосердний до садиби. Над сріблястою гладдю Верховинки біліє колонада палацу у стилі ампір, площа якого становить 2077 кв.м. По обидва боки від палацу одноповерхові флігелі, де є переходи, яким слуги носили страви до їдальні панського будинку…. Палац Ганських поєднав у собі функціональність й красу, затишок невеликих світлих кімнат й великих парадних залів. Особливо гарним є бальний зал, стіни якого прикрашені барельєфами, а величезні скляні двері і вікна звернені до старовинного парку. Колись сад був величезним (прогулянки по ньому здійснювали в кінних екіпажах) і мав невеликий зоопарк, лебединий став, розарій... Рідкісні породи дерев сюди привозили з усього світу. Сьогодні він став менше, але і зараз кам’яний місток з’єднує алеї. На околиці парку - невеличка часовня - усипальниця Ганських. Тут поховано дочку Оноре та Еви, яка померла в дитинстві. Зараз цей храм є діючим. За плечима закоханих – 15 років надій, короткі зустрічі й нескінченна кількість листів. На жаль, закохана не була вільною (ще в 19 років красуня- полька взяла шлюб з казково багатим графом Ганським, який був старший за неї на 22 роки). Мрії закоханих здійснилися лише через 18 років. 14 березня 1850 року в Бердичівському костьолі Св. Варвари вдова Ганського Евеліна стала панною де Бальзак. Нареченій було 49 років, закоханому генію – 50. Але сімейне щастя було недовгим – через півроку письменника не стало. Розрахувавшись з усіма боргами чоловіка, Ева присвятила все своє життя видавництву і пропагандуванню його спадщини. Вона померла у 1882 році і похована в Парижі, біля чоловіка. Нині у Верхівнянському палаці міститься агротехнічний коледж та літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака, створений обласною держадміністрацією у 1994 році, як відділ Житомирського державного літературного музею. Музей займає три кімнати: салон, робочий кабінет і спальню, площею 55,5 кв. м. Тут представлені - письмовий стіл, за яким написані “Мачуха”, “Зворотний бік сучасної історії”, “Театр такий, яким він є”( з титульною сторінкою й переліком дійових осіб, датований: Верхівня, Україна, X, 1847 рік”) “Жіночий характер”... Паласи, канделябри, фортепіано - цих клавіш торкалася рука Евеліни... У 1999 році в меморіальних кімнатах проведено реставраційні роботи: тепер відвідувачі можуть побачити у кабінеті письменника стіни зі штучного рожевого мармуру й камін, про які Бальзак згадує в листах, надісланих з Верхівні до рідних у Париж. Колектив викладачів та студентів агротехнічного коледжу власними силами відремонтували всі приміщення садиби, впорядкували парк, розчистили підземний перехід з кухні до палацу. За вікнами - тиша. Лише у травні тут буває багатолюдно: Верхівня зустрічає гостей з усього світу на літературно-мистецькому святі з нагоди дня народження Оноре де Бальзака. Цю унікальну пам’ятку світової культури занесено до державного реєстру національного культурного надбання України. А в планах музею, організувати екскурсійно-туристичний маршрут ”Дорогами Бальзака”, який би показав українське творче джерело великого французького письменника. Визначні пам'ятки України