Музей суднобудування і флоту

Єдиний в Україні музей суднобудування і флоту створено в Миколаєві у 1978 році. Старовинний будинок, у якому розташовано музей, є пам’яткою історії та архітектури кінця XVIII — першої половини XIX ст. Побудований у стилі раннього російського класицизму, він служив канцелярією та помешканням головних командирів Чорноморського флоту протягом 1794-1900 рр. Свого часу тут проживали та працювали адмірали М.С. Мордвінов, І.І. де-Траверсе, О.С. Грейг, М . П. Лазарєв , Г.І. Бутаков, М.А. Аркас. У службових справах були адмірали Ф.Ф. Ушаков ,П.С. Нахімов, В.О. Корнілов, В.І. Істомін, Ф.Ф. Беллінсгаузен та інші. Експозиція музею розміщується у дванадцяти залах і налічує близько трьох тисяч музейних предметів. Експонати першого залу переносять у стародавність та часи Київської Русі, розповідають про початок судноплавства по Дніпру та Бугу, по Чорному та Середземному морях. Це малюнки давньогрецьких суден, ілюстрації до “Історії” Геродота заслуженого художника України В. Вахтова, археологічні знахідки з античної Ольвії, фрагменти кам’яних якорів. Уявлення про еволюцію суднобудування дають моделі кораблів та суден, що наочно розкривають, як крок за кроком йшли творці кораблів крізь віки до вершин досконалості корабельної справи: від човнів-однодеревок до ракетних крейсерів та авіаносців. Особливий інтерес викликають експонати з історії флоту запорізьких козаків, їх героїчної боротьби за вихід у Чорне море і закріплення на його берегах. Морські походи козаків показано на картинах художника А. Антонюка, лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Значна частина експозиції розкриває діяльність миколаївських суднобудівних підприємств, починаючи з першої, закладеної у 1788 році Інгульської верфі, завдяки якій з’явилося на карті Європи корабельне місто Миколаїв, назване на честь Святого Миколая, покровителя моряків. Назву “Святой Николай” отримав і первісток Інгульської верфі 44-гарматний фрегат, модель якого завжди знаходиться в центрі уваги відвідувачів. Саме миколаївські верфі відіграли вирішальну роль у процесі створення і розвитку Чорноморського флоту. Перлиною музею є діорама “Будівництво кораблів на Миколаївському адміралтействі у першій чверті XIX ст”. її автор та виконавець — лауреат Шевченківської премії художник В. Семерньов. В одній із експозиційних вітрин зібрано матеріали про екіпаж 20-гарматного брига “Меркурий”, що був удостоєний Георгіївського прапора за героїзм під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. Тут знаходиться і унікальний предмет — закладна дошка корвета “Память Меркурия”, збудованого в Миколаєві у 1865 році на честь героїчного брига. У залі Кримської війни (1853 - 1856 рр.)розміщено справжні реліквії того часу: корабельні гармати, Андріївський військово-морський прапор, документи та нагороди моряків-учасників війни. А модель 84-гарматного лінійного парусного корабля “Императрица Мария”, флагмана ескадри адмірала П.С. Нахімова, нагадує про переможний бій Чорноморського флоту під Синопом 18 листопада 1853 року. Привертає увагу бюст матроса Гната Шевченка (скульп. Г. Ковальчук), який здійснив героїчний подвиг під час захисту Севастополя, і йому першому серед нижніх флотських чинів було встановлено пам’ятник у Миколаєві в 1874 році. Кримська війна стала своєрідною віхою в процесі переходу від вітрильного флоту до парового панцирного. В музеї експонується модель першого панцирного корабля на Чорному морі “Новгород”, спущеного на воду Миколаївським адміралтейством у 1873 році, а також портрет автора проекту цього корабля, відомого інженера-кораблебудівника А.О.Попова. Подальший розвиток панцирного кораблебудування в Миколаєві представлено моделями кораблів “Екатерина II” та “Князь Потемкин-Таврический”. Миколаїв — батьківщина видатного вченого і флотоводця С.Й. Макарова, який зробив величезний внесок у розвиток вітчизняного суднобудування і флоту. В музеї представлено фотографії будинку, де народився С.Й. Макаров, його особисті речі та наукові праці, документи, серед яких лист від 28 листопада 1877 р. до головного командира Чорноморського флоту і портів адмірала М.А.Аркаса. Картина народного художника України М. Ряснянського “С.Й. Макаров і В.В. Верещагін на палубі броненосця “Петропавловск” розповідає про останні миті життя видатного адмірала та видатного художника, які загинули під час російсько-японської війни у 1904 році. Значна частина експозиції присвячена розвитку суднобудівних підприємств міста наприкінці XIX — початку XX століть. Значний Інтерес у відвідувачів викликає діорама “Будівництво підводних човнів типу “М” (“Малютка”) ‘“ у Миколаєві в 1932 — 1934рр.” (автори — В.Семерньов, І.Шевченко). Підводні човни “Малютки” та підводні човни типу “Щ” (“Щука”), побудовані в Миколаєві, входили до складу Чорноморського, Тихоокеанського та Північного флотів і брали участь у подіях Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 рр. Про бойові походи кораблів миколаївської побудови у воєнні часи свідчать документи, фотографії, особисті речі, нагороди моряків, що своїм подвигом вписали героїчні сторінки в історію флоту. Це екіпажі крейсерів “Красный Кавказ” і “Червона Україна”, есмінців “Фрунзе”, “Сообразительньій”, “Бойкий”, легендарного криголама “Анастас Микоян”, що у 1941 році здійснив “вогняний рейс” — навколосвітній героїчний перехід через моря і океани планети з Чорного моря у Північний Льодовитий океан. А на майданчику просто неба виставлено гармати з кораблів Чорноморського флоту,овіяних славою бойових подвигів. Найкращі традиції продовжилися в післявоєнній праці майстрів корабельної справи та моряків-чорноморців. Так, стаціонарна виставка “Морський щит Вітчизни” дає уявлення про військове кораблебудування в Миколаєві. В залі експонуються предмети корабельного устаткування, фрагменти корпусів кораблів, прилади морського зв’язку, колекція корабельного посуду. Викликають інтерес моделі ракетного крейсера “Слава”(“Москва”), великого протичовнового корабля типу “Николаев” та авіанесучого корабля “Киев”. Експозиційний розділ “Сучасний цивільний флот. Кінець 1940-х—1990 рр.” розповідає про діяльність найбільшого в Європі Чорноморського суднобудівного заводу, одного з найстаріших підприємств на півдні України — заводу ім. 61 комунара та наймолодшого в Миколаєві суднобудівного заводу“Океан”. Представлено моделі рудовозів та контейнеровозів, риболовецьких траулерів, транспортних рефрижераторів, нафторудовоза.Найбільшу зацікавленість викликають моделі суден китобійної флотилії та науково-дослідного флоту.Центральне місце займає вітрина з моделлю та матеріалами науково-дослідного судна для зв’язку із космосом — “Академик Сергей Королев”. В музеї можна побачити і модель легендарної яхти “Икар”, яка першою із радянських крейсерських яхт здійснила навколосвітнє плавання (вересень 1987— липень 1988рр.). Серія картин заслуженого діяча мистецтв України художника А. Завгороднього відображає процеси закладки, формування корпусів та свято спуску на воду кораблів, створених руками корабелів Миколаєва у 1970 — 80 рр. Період незалежної держави України відзначився будівництвом на миколаївських суднобудівних верфях кораблів та суден різного призначення.Так,першим військовим кораблем Чорноморського флоту України став збудований у 1992 році корабель зв’язку “Славутич”. Почали будуватися плавучі готелі та яхти, буксири та гідрографічні судна. Оновилася виробнича база заводу “Океан”, тепер це спільне голландсько-українське підприємство — ВАТ “Дамен Шип’ярдс “Океан”, де будуються конейнеровози та балкери, танкери-хімовози та річкові суховантажні судна, танкери-заправники та лоцманські катери. А на замовлення Греції і Норвегії миколаївські суднобудівники — “чорноморці” та “комунарівці” — спускають зі стапелів танкери-продуктовози і трауле-рибозаводи, судна-постачальники і рефрижератори, корпуси арктичних траулерів. Матеріали про сучасне суднобудування знайшли своє гідне місце у музейній експозиції. Сьогодні музей суднобудування і флоту — один із найпопулярніших історико-культурних центрів міста Миколаєва. У 1981 році групі творців музею, серед яких Е.О. Шорін, Т.В. Гусельникова, М.І. Озерний, В.М. Семерньов, Ю.Т.Стешин, В.Я. Іванов, Л.Д. Хлопинська, Г.І. Чередниченко, Л.К. Керанчук, було присвоєно високу урядову нагороду — Державну премію України ім. Т. Шевченка. Сотні туристів з різних країн світу щорічно відвідують музей. Традиційним для відвідування став екскурсійний тур членів військово-історичного клубу Швеції. За роки свого існування музей прийняв майже два мільйони відвідувачів і став справжньою візитною карткою корабельного краю. Визначні пам'ятки України