Музей М. Островського

22 грудня 1946 р. в Шепетівці було відкрито літературно-меморіальний музей М.Островського. Експозиція розташувалась в одній маленькій кімнатці. Але з роками накопичувалися експонати, розширювалася експозиційна площа. За 1954-1974 рр. тричі оновлювалася експозиція до ювілеїв письменника. 2 жовтня 1966 р. в житті шепетівчан відбулася важлива подія. В центрі міста було відкрито пам’ятник людині великої сили волі, мужності, борцю за справедливість Миколі Островському. Автори - заслужені діячі мистецтв України скульптор В.І.Зноба та архітектор І.С.Ланько. На мітингу під час відкриття в постамент пам’ятника було вмуровано капсулу з посланням комсомольців 60-х до молоді 2000 р. Листа вилучено з постаменту в листопаді 2000 р. на мітингу з нагоди відкриття обласного фестивалю творчої молоді і закладено нове послання молоді 2000-го до молоді 2050 р. Шепетівка стала місцем паломництва для тих, хто вважав Павку Корчагіна - Миколу Островського своїм улюбленим героєм, кому Павка допомагав вижити в скрутну годину. Маленьке приміщення музею неспроможне було приймати щорічно десятки тисяч відвідувачів. У 1969 р. на пленумі міського комітету ЛКСМУ було прийнято звернення до молоді України про будівництво нового меморіалу М. Островському. 29 вересня 1974 р. на мітингу, присвяченому 70-річчю від дня народження письменника, було закладено перший камінь на місці будівництва - поряд з пам’ятником. 16 червня 1979 р. урочисто відкрив свої двері красень-музей, побудований за індивідуальним проектом зав. кафедрою Київського інженерно-будівельного інституту професора Гусєва М.О. та архітектора Хмельницького інституту «Тіпро-цивільпромбуд» Суслова В.М. Художньо-монументальне оформлення здійснювали 80 художників з різних міст України під керівництвом киян : архітектора А.Ф.Ігнащенка та художника А.В.Гайдамаки - лауреатів державних премій. До складу творчої групи ввійшли також Хмельницькі художники-дизайнери Л.Коваленко та І.Скорупський. Творча група у 1979 р. відзначена премією Ленінського комсомолу. Музей як унікальну архітектурну споруду у 1989 р. занесено до міжнародного каталогу «Музеї світу». Незвична форма будівлі, елементи символіки в інтер’єрі, в експозиції привертають увагу відвідувачів. Не одразу помітно, що споруда триповерхова. На першому поверсі розташовані: кіно-лекційний зал у вигляді амфітеатру, розрахований на 250 чоловік; бібліотека з читальним залом, службові кабінети, фондосховище. У просторому вестибюлі відвідувачів зустрічає бюст М.Островського хмельницького скульптора В.Корнєва. Другий поверх - відкритий ритуальний майданчик з пластичною композицією в центрі - твори М.Островського на сторінках історії (автори А.Ігнащенко та А.Гайдамака). Третій поверх - серце музею - експозиційний зал у вигляді велетенського кільця, встановленого на п’яти пілонах, що символізує вінок пам’яті письменникові, піднятий на руках його шанувальників і огорнутий червоним прапором. В оздобленні інтер’єру та екстер’єру використані суворі матеріали - каміння, метал, смальта. І кольори двох відтінків: червоного та чорного. Чорний колір символізує суворість того часу, коли жив письменник, і його особисту трагедію. Червоний колір - колір боротьби за життя. Експозиція побудована за тематико-хронологічним принципом. І не тільки глибоко розкриває біографію письменника, але й відтворює його час, показує історію першої в світі соціалістичної країни. Історія життя порівнюється з залізничною колією, яка веде у майбуття. Тому експонати розташовані в оригінальних вітринах, що мають форму куба, встановленого на рейках. Документальні фотографії, представлені на фото- колажах, водночас прикрашають куби-вітрини. Над кожним кубом створено художні композиції з натурних експонатів, що відтворюють той чи інший історичний період чи подію. З перших днів відкриття до музею потяглися потоки відвідувачів. Щорічно музей приймав близько 100 тис. відвідувачів. Зріс обсяг наукової та культурно-просвітницької роботи. На базі музею неодноразово проводились науково-практичні конференції з питань біографії та творчості письменника, організації просвітницької та виховної роботи. Були започатковані такі форми масової роботи, як: корчагінські читання, тематичні вечори «Рапортуємо Островському» з участю лауреатів премії ім.Островського, засідання клубу «Корчагінець». Останнім часом користуються популярністю прес-клуби, ток-шоу, інформаційні арени, молодіжні фестивалі та конкурси. За високі показники в організації виховної роботи серед молоді у 1988 р. музеєві було присуджено республіканську комсомольську премію ім.Островського. З 1979 по 1992 рр. музей утримувався на кошти ЦК ЛКСМУ, потім - Подільської Спілки молоді. В березні 1994 р. за рішенням сесії Хмельницької обласної ради музей передано на баланс Хмельницького обласного управління культури і перейменовано в обласний молодіжний культурно-просвіт-ницький центр зі статусом музею М.Островського. До 100-річчя письменника 29 вересня 2004 р. згідно постанови Верховної Ради України від 19 лютого 2004 р., рішенням 12-ї сесії Хмельницької обласної ради установі повернуто статус обласного літературно-меморіального музею. Музей М.Островського нараховує близько 25 тис.експонатів. Серед них: фотографії, документи, меморіальні речі, видання творів письменника; ілюстрації до творів М.Островського «Як гартувалася сталь» та «Народжені бурею» відомих художників: С.Бродського, А.Резніченка, О.Пахомова, В.Мінаєва, С.Адамовича, Є.Кібрика, братів Ткачових, З.Толкачова та ін. Зібрана цікава колекція творчих робіт художників-інвалідів - людей корчагінської долі. У 1996 р. до центру приєднано Шепетівський краєзнавчий музей, який став відділом. Визначні пам'ятки України