Лозівський краєзнавчий музей

В самісінькому центрі міста розташувалося красиве приміщення Лозівського державного краєзнавчого музею. Двері його гостинно розкриті для численних відвідувачів. А витоки музею йдуть ще з 1964 року, коли ентузіасти міста і району почали збирати матеріали й експонати для відтворення історії Лозівщини. Очолив цю роботу секретар Лозівського міському партії Кравченко А. П. В раду музею ввійшли вчителі історії, краєзнавці, ентузіасти цієї справи. В 1966 р. міськвиконком прийняв рішення про створення істрико-краєзнавчого музею. 15 жовтня 1967 року його урочисто було відкрито, а першим директором був затверджений Василь Іванович Бунякін, який аж до 1999 року, незважаючи на хворобу, брав найактивнішу участь в роботі музею. В 1971 році комісія Міністерства культури УРСР за великий внесок в справу патріотичного виховання присвоїла музею звання «Народний музей». Потім, очолюваний в різні роки Є. М. Старцевою, Н. І. Чуриловою, В.С.Носовою, Н.О.Зубковою музей став центром багатьох масових заходів-зустрічей з ветеранами війни, урочистих зборів, лекцій, уроків мужності. У 1989 р. Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про присвоєння музею статусу державного. Для нього було виділено окреме приміщення колишнього дитячого садка, яке вирішено було реконструювати за спеціальним проектом. В 1990 році ця робота розпочалася. Величезні зусилля доклали до неї тодішні директор музею В. С. Носова, наукові співробітники, які не лише поповнювали в цей час фонди музею, а й займалися будівельними турботами. А вже в 1995 році 9 травня музей прийняв своїх відвідувачів у новому чудовому приміщенні в чотирьох залах: зал Великої Вітчизняної війни оформлявся за тематико-експозиційним планом, розробленим науковим співробітником О.В.Суарес; зал сільського і міського побуту XIX - початок XX ст.(експозиція підготовлена і оформлена науковим співробітником Т.Г.Івахненко). Два виставкових зали : професійного і самодіяльного мистецтва були підготовлені мистецтвознавцем музею А. В. Задорожньою. Протягом 5 років велися роботи над залом палеонтології. Науковий співробітник Л. О. Потупіна у співдружності з художниками - харків’янами підготувала зал до вересня 1996 року. В 1997 році було відкрито зал флори і фауни Лозівського району, який було реконструйовано в 2003 році. В 2001році відкрито зал історії Лозівського ковальсько-механічного заводу, підприємства, завдяки якому почалася розбудова м. Лозова, а населення збільшилося більш ніж у 2 рази. У зв’зку з постійним находженням нових експонатів історичними дослідженнями наукових співробітників, до 135-річчя м. Лозової реконструйовано зал Великої Вітчизняної війни. За роки існування музею було організовано і проведено понад 200 виставок. Значна частина експонатів відображає історію Лозівщини. Її давнє минуле, на жаль, поки що залишається «білою плямою» на археологічних картах України, незважаючи на те, що наша територія була повністью заселена ще з часів палеоліту. Доказом цього можуть бути залишки поховань, знаряддя праці та предмети побуту різних археологічних культур і епох, знайдені в Лозівському районі.Серед поховань, які були відкриті, є і середньовічні. Речі з поховання кочовика, кам’яні баби ХІІ-ХІІІ ст. експонуються в залі музею. Предмети козацької доби, представлені в залах музею - шабля, глиняна фляга, фрагменти люльок. У фондах музею зберігаєтьсядосить багата етногрфічна колекція немало предметів та документів часів заснування міста (др. пол. ХІХст.), зокрема фотографії, плани і розпорядження які показують розбудову залізниці, предмети побуту перших залізничників, меблі різних верств населення Лозової та навколишніх сіл. Визначні пам'ятки України