|
З перших років будівництва міста Комсомольська і Дніпровського гірничо-збагачувального комбінату першопрохідці задумались про збереження своєї історії.
В 1967 році дирекцією комбінату, що будувався, були закуплені мінералогічні колекції для гірничого технікуму і учбово-курсового комбінату. Остання доповнювалась в подальшому місцевими мінералами, палеонтологічними знахідками. В 70-ті роки в мінералогічну кімнату комбінату поступили матеріали з історії вивчення Кременчуцької магнітної аномалії, які підготував головний геолог Кременчуцької геологорозвідувальної експедиції Халло В.Ф.
В 1985 році був відкритий музей при Комсомольському гірничо-металургійному технікумі, котрий став регулярно доповнюватись матеріалами завдяки діяльності молоді з гуртка краєзнавства та археології під керівництвом Єремєєва С.О. В 1990 році на базі відділу підготовки кадрів ПГЗК відкрився музей трудової слави комбінату, основу якого склали: мінералогічна колекція, матеріали про будівництво міста і комбінату, інформація про кращих виробничників і ветеранів ПГЗК. В подальшому в музей були передані матеріали розкопок, що проводилися на території ГЗК та етнографічні матеріали з музею технікуму, був відкритий виставковий зал.15 квітня 1999 року сесія Комсомольської міської ради прийняла рішення «Про створення Комсомольського історико-краєзнавчого музею». Тоді ж керівництвом ВАТ «Полтавський ГЗК» було прийнято рішення про об’єднання експозицій музеїв комбінату та міста під одним дахом. Завдяки загальним зусиллям (міста та ГЗК) відновлені експозиції було урочисто відкриті влітку 2000 року під час святкування Дня металурга і приурочені до свят з приводу 30-річчя комбінату і 40-річчя початку будівництва міста і комбінату. А під час оновлень 2005 року, завдячуючи підтримці ВАТ “Полтавський ГЗК”, музей поповнився археологічним комплексом “Святині” під відкритим небом, виставковою залою площею близько 300 м2 , новими вітринами та оргтехнікою. Загальна площа музею з філіями складає на сьогодні близько 1400 м2, з яких 100 м2 – фондосховища. Музей має свою комп’ютерну мережу, охоронно-пожежну сигналізацію. З 2005 року музей видає щорічний краєзнавчий альманах “Свічадо подніпров’я”. Зараз у музеї працює 7 співробітників.
Співробітники музею підтримують зв’язки з вченими, дослідниками нашого краю. Започатковано «Шиловські читання», на яких представляються нові наукові матеріали та “Кащеєвські читання”, на яких свої краєзнавчі дослідження представляє учнівська молодь. У 2001 та 2005 на базі музею проводилися наукові конференції з проблем охорони памяток археології. Музей проводить дні відкритих дверей за спеціальними екскурсійними програмами з залученням музикантів, демонстрацією нових відеоматеріалів, відзнятих на замовлення музею.
В музеї працює культурно-просвітницька група, члени якої приймають діяльну участь в усіх заходах музею. В музеї є бібліотека наукової та духовної літератури, аудіотека класичної музики, відеотека науково-популярних і документальних фільмів.
Визначні пам'ятки України
|
Форум
