|
Олександр Степанович Курбас увійшов в історію як театральний реформатор, режисер театру і кіно, актор, драматург, теоретик, педагог, поліглот-перекладач. Він стрімко увірвався до когорти найславетніших театралів і по праву зайняв своє місце серед них. Однак шлях до визнання був надзвичайно тернистим й устланим численними перепадами.
Так сталося, що Митець, чиє ім’я гриміло на театральних помостах був підданий забуттю і надовго залишався поза увагою громадськості.
Та все ж, це ім’я не зникло безслідно й відродилося у па-м'яті сучасників. Його друзі, учні однодумці, доброзичливці прагнули повернути цього Митця широкому загалу.
Народився Лесь Курбас 25.02.1887 року в м.Самборі на Львівщині в родині відомих галицьких акторів Ванди та Степана Яновичів(сценічний псевдонім), які гастролювали із Львівським театром товариства "Руська бесіда".
Дитячі та юнацькі роки Л.Курбаса пройшли в селі Старий Скалат Підволочиського району, що на Тернопільщині у діда Пилипа Івановича Курбаса - настоятеля місцевої церкви. Саме тут Лесь проживав у 1893-1908 та 1912-1914 роках. Саме ця оселя знала майбутнього Митця, будила його думки і почуття.
19 лютого 1987 року напередодні 100-річчя від дня народження Л.Курбаса за рішенням ЮНЕСКО було відкрито його музей-садибу.
Експозицію музею розміщено в п’ятьох кімнатах парафіяльного будинку в якому жила родина Курбасів.
Можна сказати, що нашій культурі пощастило: будинок добре зберігся до наших днів. На ньому встановлено дві меморіальні дошки: на честь Леся Курбаса та його батька Степана Пилиповича Яновича-Курбаса,
Ідея створення музею-садиби Л.Курбаса блукала ще задовго до його 100-річного ювілею. Але на той час ще не всі усвідомлювали значення творчості Л.Курбаса для українського театру.
Постать Леся Курбаса привернула до себе світову громадськість.
Події світового масштабу не залишались поза увагою і на батьківщині великого майстра.
Автор експозиції І.Герета так охарактеризував мету створення музею:"Ми мислили цей музей не тільки як джерело пам'яті про великого театрального митця - Л.Курбаса, а й як живе вогнище театральної культури.
Тут відтворено не тільки новаторський пошук режисера, а й представлено широке уявлення про зародження, становлення і розквіт українського театру.
За своєю суттю він є експерементальний. Це виявляється в тому, що кожна експозиція виконана в певному стилі,що несе дух певного відтінку часу".
Велика заслуга в оформлені експозиції належить колишньому директору Тернопільського обласного краєзнавчого музею В. А. Лавренюку.
Працівники Тернопільського краєзнавчого музею більш як два десятки років проводили інтенсивну наукову і збиральницьку роботу: вивчали архівні матеріали, періодичні видання 20-30-х років, листувалися з колишніми акторами, учнями Л.Курбаса. Зібраний матеріал зайняв почесне місце в експозиції музею, який розкриває життєвий і творчий шлях Леся Курбаса.
Експонати першої кімнати музеїв розповідають про дитинство та юність Л.Курбаса, його навчання у Тернопільській українській гімназії, Віденському та Львівському університетах. Тут є книги з його особистої бібліотеки, які засвідчують про широту його інтересу, фото родини Курбасів, експонати, що висвітлюють діяльність театру товариства "Руська бесіда", в якому працювали акторами батьки Леся, а згодом і він сам.
Окремий музейний розділ розповідає про Гуцульський театр заснований Гнатом Хоткевичем. У першій половині 1912 року тут працював адміністратором і режисером Л.Курбас.
У жовтні 1915 року О.С.Курбас заснував у Тернополі перший стаціонарний український професійний театр «Тернопільські театральні вечори», в якому працювали: Я.Бортник, Г.Бабіївна, Т.Демчук, В.Калин, М.Крушельницький, Ф.Лопатинська, А.Осиповичева, І.Рубчак, М.Чернявська, Г.Юрчакова та ін.
Після від‘їзду Л.Курбаса до Києва в квітні 1916р. художнім керівником театру став М.Бенцаль.
У експозиції представлено портрети керівників та акторів «Тернопільських театральних вечорів», фотографії сцен із вистав, афіші, програми, особисті речі.
Експозиція першої кімнати відтворена в стилі свого часу, несе в собі колорит тієї театральної доби, коли на західноукраїнських землях виходив на професійну сцену в умовах соціального і національного гніту український театр.
Друга кімната музею - творчість Л.Курбаса у Києві.
Матеріали експозиції знайомлять відвідувачів із працею Л.Курбаса в українському театрі М.Садовського, про діяльність «Молодого театру» заснованого Л.Курбасом у 1917 році, а також Київського драматичного театру заснованого Курбасом у 1920 році.
Поряд матеріали про київський період 1922-1926 рр. театру «Березіль», що став вершиною його творчості. Курбас здійснював свій задум - творення нового українського національного театру, мистецтво якого грунтувалося на революційних засадах.
"Березіль", - писав режисер,- твердо стоїть на платформі перебудови, ґрунтовних змін в режисерському і мистецькому підходах. Він об'єднує тих, хто в «Березолі» бачить єдину реальну силу, в руках якої розв’язання найважливіших проблем".
Тут експонуються рідкісні тогочасні театральні видання, журнал "Барикади театру"(1924) відгуки преси, афіші, програми, численні фотографії, макети. Раритетними експонатами тут є оригінал перекладу Л.Курбаса М.Гальбе «Молодість». Інсценізація Л.Курбаса «Гайдамаків» за Т.Г.Шевченком, оригінали афіш тих років театру «Березіль».
В основу експозиції третьої кімнати покладено матеріали про Харківський період "Березоля" - найбільш тривалий і складний.
Кращі вистави здійснені у той час - "Пролог" Л.Курбаса і С.Бондарчука, "Бронепоїзд 14-69" В.Іванова, "Диктатура" І.Микитенка, ювілейна композиція "Жовтневий огляд" та ін.
Привертає увагу відвідувачів окрема експозиція про співпрацю Л.Курбаса із драматургом Миколою Кулішом. Тут фотоматеріали їх вистав:"Народний Малахій", "Мина Мазайло" та "Маклена Граса" за які режисер і драматург розділили гірку чашу поневірянь. Про них представлена експозіційна розповідь.
У вітринах публікації Л.Курбаса і статті про нього надруковані у журналах "Современный театр", "Нове мистецтво"(1928), що самі по собі уже вважаються музейними раритетами. Рідкісна пам’ятка - програма на виставу "Гайдамаки" за Т.Шевченком, здійснену Чернігівським державним драматичним театром за інсценізацією Л.Курбаса.
Особливе вражаюче місце займають увагу фотоматеріали та документи про політичне судилище, яке відбулося 5 жовтня 1933 року над Л.Курбасом, на якому його буде звільнено з посади художнього керівника театру, а 26 грудня 1933 року в Москві арештували.
Досить вдало відтворене перебування Курбаса у тюрмах Біломор-Балтійського каналу ім.Й.Сталіна. 13 листопада 1937 року за вироком комуно-більшовицького терору Л.Курбаса було розстріляно.
Подвійне призначення має четверта кімната, найбільша кімната музею.
Крім розміщення експозицій, вона ще служить своєрідним концертним залом розрахованим на 80 глядачів. Тут на невеликій стилізованій, так званій «малій сцені Леся», стоїть скульптурний портрет Л.Курбаса, в залі влаштовуються зустрічі відвідувачів із діячами культури та мистецтва, проводяться різні вечори, вистави, академії...
Протягом багатьох років поруч з Лесем Курбасом працював його учень - уродженець Тернопільщини - Мар'ян Крушельницький - режисер, педагог, народний артист УРСР. Йому присвячено куток експозиції. Чимало матеріалів про М.Крушельницького передала музею його дружина, народна артистка УРСР Е.Петрова.
В музеї створено меморіальний куточок одного з найближчих соратників Курбаса, ініціатора вивчення його творчості, народного артиста СРСР - В.С.Василька. Тут зібрані речі: стіл, крісло, шафа, вішалка, одяг, картини, книги з власної бібліотеки- відтворюють атмосферу, в якій працював цей відомий актор і режисер.
В одній з вітрин зібрані експонати, що розповідають про артистку, яка працювала з Курбасом із 1915 року в "Тернопільських театральних вечорах", в "Молодому театрі", Театрі «Березіль", а потім у Харківському українському драматичному театрі ім.Т.Шевченка, уродженку с.Добромірки на Тернопільщині - Г.І.Бабіївну. Експонуються її фото, документи, особисті речі, які передала музею її дочка.
Тут є і зібраний куточок най-ближчого друга гімназійних та студентських років Т.Г.Водяного, який залишив багато спогадів про Леся Курбаса.
В цій кімнаті портрети Л.Курбаса, книги, публікації, спогади, ювілейні афіші.
Сьогодні на Тернопільщині діє два професійних і 26 самодіяльних народних театрів, близько 600 драматичних гуртків. П’яту кімнату відведено для матеріалів про діяльність Тернопільського академічного драматичного театру ім.Т.Шевченка з початку його існування до наших днів. У вітринах - фото, документи відомих театральних діячів, які працювали режисерами і акторами театру в Тернополі: М.С.Терещенко - заслужений артист УРСР, О.М.Ріпко, К.Я.Капатський - заслужений артист УРСР, В.І.Грипич - народний артист СРСР, Я.Т.Геляс - народний артист УРСР (уродженець Підволочиського району), П.І.Загребельний - народний артист УРСР.
Вдало розкриває вшанування пам’яті про Л.Курбаса експозиція «Іде Лесь Курбас, а за ним іде нова доба» О.Вишня. Тут представлено фотографії меморіальних дошок на честь Л.Курбаса, дипломи та грамоти з портретом Л.Курбаса, які вручаються кращим теат-ралам, святкування річниць народження Л.Курбаса.
Саме у експозиції цього залу відтворено основний принцип музею - ознайомити відвідувачів не лише з життєвим і творчим шляхом Митця, але й з розвитком театрального мистецтва у краї.
Їдуть до музею-садиби Леся Курбаса з усіх кінців України та зарубіжжя шанувальники його творчості, щоб поклонитися землі, яка подарувала світовому мистецтву великого Генія. Ідуть, щоб глибше збагнути джерела творчості Л.Курбаса, щоб пройтися стежками його дитинства.
Визначні пам'ятки України
|
Форум
